Форма входа

Категории раздела

Стихи
Проза
Стихи укр.
Стихи на украинском языке
Былички

Поиск

Календарь

«  Апрель 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архив записей

Друзья сайта

  • Инструкции для uCoz
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Понедельник, 29.04.2024, 06:50
    Приветствую Вас Гость
    Главная | Регистрация | Вход | RSS

    Кокора Николай Александрович

    Блог

    Главная » 2011 » Апрель » 2 » 1992 жовтневий ноктюрн...
    20:56
    1992 жовтневий ноктюрн...
    Плющі в парламенті гудуть,
                                та кравчуки нас ошивають,

    представники собі кують, гудуть,  шиють...                                  кують бо знають:
        що ми і босі і сліпі, жовтнево-чорноосяянні  
                        підем на панщину німі,
                        дітей здамо "державній няні"

                              і все так буде, як було...

           ... чи вже розтьмарилось вікно?... ні...
             - ще крок, чи два,- нас продадуть,
          як ту худобу італьяшкам -

          ... "прикрывшись стягом" чи "бумажкой"...
                бо в банках теж плющі гудуть-
                гудуть,стрижуть,плюють бо знають:
                                  що всі, мов барани підуть,                                    куди підуть?-самі не знають
                           ... бо йшли діди їх і батьки
                                і нас, дітей своїх вели,
                            - завжди туди -де щось сяяло -
                                 куди вели попи й царі,
                                і гетьмани і комісари...

                          ... йшли чередою за козлом,
                           лиш курява в віках, стовпом!

                          стоятиме?  стоїть !  ...стояла...

                       -Дивись, щось в шипку засяяло ?!
                        
                       -мій друже, вийдем за поріг -
                           бач, сонце і луна завжди є,
                           як наш козацький оберіг...
                         Хай в хмарах вітер гомоніє...
                            та в землю вже лягло зерно
                            і паростки нові бриніють
                        -чу... солов'ї ще шаленіють...
                            душа з душею гомонить -
                             "почують діти рідну мову,
                               почнуть плекать Тараса слово"...

                        -Отож, мій друже,- будьмо жить!
                         Хай сяйво те...  в серцях горить!

                                                     16 жовтня, 1992 р.
                                                     м.Черкаси.
     
    Категория: Стихи укр. | Просмотров: 926 | Добавил: kokora | Рейтинг: 4.3/3
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *: